Швейцарські ножі Victorinox

Карл Ельзенер – засновник компанії Victorinox народився у 1860 році.

Ідея зайнятися виготовленням ножів вперше спала на думку у віці 20 років. Для вивчення цього ремесла він відправився спочатку до французьких майстрів, а згодом до німецьких. І це незважаючи на наявність в його матері сімейного бізнесу по продажу капелюхів. Карлу хотілося чогось іншого.

Власну майстерню по виготовленню і ремонту ножів він відкрив у 1884 році в місті Ібах, Швейцарія. А вже через сім років він ставить собі амбітну ціль – стати постачальником ножів для офіцерів швейцарської армії. Це було не так просто. По-перше на той момент не було чітких вимог щодо того який функціонал і вигляд повинні мати такі ножі, і керівництво збройних сил вже мали гіркий досвід поставок від інших виробників. По-друге ціна ножів Ельзенера виявилась вищою від конкурентів, і незважаючи на достойну якість не проходила порівняно з суперниками. Це поставило невеличкий бізнес Карла на межу банкрутства. Якби його родичі і близькі не зайняли йому необхідну суму грошей історія компанії на цьому б і закінчилася. Пізніше, коли Карл доб’ється успіху він поверне всім своїм кредиторам борги з урахуванням відсотків, а також розділить з ними половину прибутку в знак вдячності за віру в нього і його справу. Для Ельзенера це було жестом честі і поваги. Йому хотілося, щоб жодна людина не постраждала бодай на один франк через результати його діяльності.

Карл вирішив знайти новий шлях. Він почав експерименти з новими формами і функціоналом ножа. Нарешті, у 1897 році була знайдена концепція і були запатентовані «офіцерський ніж» і «спортивний ніж». Спочатку такий ніж мав лише чотири інструмента: складне лезо, шило, викрутка, відкривачка для консервів (цікаво, що спочатку відкривачка працювала трохи інакше за сучасну: вона зрізала верхню частину банки, тоді як сьогодні відкривачка продавлює кришку зверху по кругу). Далеким нащадком тієї першої моделі можна вважати сучасний ніж Spartan.

Це був неймовірний успіх. Революційний підхід до конструкції ножа забезпечив його популярність спочатку серед офіцерів, а згодом і серед солдат. І хоча керівництво збройних сил досі залишала цей виріб  непоміченим, необхідного попиту від самих військових було достатньо для роботи майстерні. Згодом Карл Ельзенер стане офіційним постачальником армії. А в ножах офіцерів з’явиться додатково штопор.

У 1909 році, після смерті матері, Карл вирішив перейменувати компанію на її честь – Вікторія (Проте ця назва протримається недовго - до 1921 року). Важко уявити, проте на початку минулого століття основна загроза підробок швейцарських ножів йшла не від китайців, а від німців! Постійні спроби імітації творінь Карла змусили його додати фірмовий логотип у вигляді хреста на фоні щита для боротьби з підробками. Цей логотип стане відомим на весь світ і залишається незмінним вже більше ста років. Візитна картка не лише виробника, а й всієї Швейцарії.

У 1918 помирає засновник Карл Ельзенер. Місце керівника займає його син – Карл Ельзенер Другий. Так ця керівна естафета буде переходити до третього і четвертого Карла. Компанією досі керує сім’я засновника. Неймовірний приклад прихильності до сімейної справи в часи, коли спадкоємці, як правило, протягом життя витрачають зароблені батьками кошти.

1921 рік стає знаковим у розвитку компанії. В світі набирає популярності винайдена французами нержавіюча сталь. Її рецепт на початку був дещо «сируватим», проте компаніє купує рецепт виготовлення і починає власні досліди з метою покращення характеристик і отримання ідеального сплаву для своєї продукції. Пізніше він був знайдений і до сих пір залишається у таємниці. Багато хто наголошує що це лише піар для забезпечення аури загадковості навколо торгової марки. Але, погодьтеся, він непогано працює вже протягом 100 років. Керівництво настільки захопилося новим типом сталі, що вирішує схрестити назву компанії з новітнім матеріалом Victoria + INOX (з французької acier inoxidable – саме означає нержавіюча сталь). Victorinox отримує свою назву, яка збереглася незмінною до сьогодні.

Після другої світової війни, солдати армій союзників, розкидані по Європі, хотіли знайти собі пам’ятні сувеніри. Victorinox – став ідеальним варіантом. І не лише для солдат, але й для їх родичів і близьких. Практичний і компактний ніж був небаченою новинкою із старого світу. Таким чином тисячі ножів роз’їхались по всьому світу, потрапили до різних рук, зробили неймовірну рекламу швейцарським ножам. Саме солдати дали йому назву швейцарський армійський ніж, бо по-німецькому його назва була важкою у вимові. Сполучення швейцарський армійський ніж, або просто швейцарський ніж стало називним. Більш популярним за назву виробника Victorinox. Раптом усі ножі зі складними лезами і додатковими функціями незалежно від їх виробника почали називати швейцарськими.

• Victorinox – найбільший виробник ножів у Європі і світі.
• Щоденно виготовляється близько 60 000 ножів.
• У 2017 році за розрахунками виробника було випущено 500мільйонний ніж Victorinox!
• Продукцію Victorinox експортують до 120 країн світу. Мережа збільшується.
• Щороку для виробництва використовують близько 2600 тон сталі.
• Ножі проходять до 140 етапів виробництва.
• Близько 10 відсотків персоналу зайняті  пошуком браку та незначних відхилень в роботі ножа, тому купити бракований ніж практично неможливо!
• Точність підгонки елементів ножів Victorinox близько 0,02 мм – менше за товщину волосини на голові людини. В іншому випадку на виході ніж просто не можна скласти в єдине ціле.
• Навіть емблеми Victorinox, що розміщують на накладках перевіряють на брак під мікроскопом!

Усі ножі збираються як сендвіч – шар за шаром. При цьому для кожного елементу ножа треба окрема твердість сталі і гарт. У Victorinox вони мають чіткі значення кожної деталі, а не розпливчасті параметри від і до. Наприклад, гартування клинків проводять при температурі 1050 градусів. Вони мають твердість 56 одиниць. Пилки і ножиці – 53 одиниці. Шило і відкривачка – 52 HRC (згідно зі шкалою Роквела). Проте по-справжньому інноваційними є не леза і викрутки зі штопором, а невидима частина ножа – пружини. Саме вони змушують кожен елемент ножа чітко відкриватися в необхідне положення, триматися у відкритому і закритому положенні. Це стало революційним нововведенням. Пружина забезпечила Victorinox його фірмовий звук під час відкривання і закривання, надійність, практичність.

У 1957 році компанія вирішила перейти с дерев’яних накладок на пластикові. Хоча і досі залишаються моделі в дереві, які виглядають дуже стильно. Безумовно, фірмовим стилем Victorinox є накладки червоного кольору з логотипом. Але, враховуючи потреби клієнтів, яким до смаку різні варіанти, Victorinox випускає величезну кількість забарвлень. Щорічно виходять лімітовані серії ножів, які стають предметом полювання колекціонерів і фанатів торгової марки по всьому світу. Що цікаво – лише через колір накладок. Вміст моделей від цього не змінюється і відповідає наповненню певних моделей. Кожного року Victorinox проводить конкурси серед художників з вагомим призовим фондом по дизайну накладок для ножів. Спробувати свої сили може кожна творча і смілива людина, тим більш що на цьому можна непогано заробити. У 1977 році ножі Victorinox через свою популярність потрапили до Музею сучасного мистецтва Нью Йорка. Мистецтва, Карл!  Про таке Ельзенер навряд мріяв на початку свого шляху.

У 1978 не втримались навіть в НАСА і замовили невеликий тираж ножів – близько 50шт із зображенням шатла на накладці.

Покращувати щось і так досконале – складна справа.

Мультитули – новий для себе напрямок Victorinox відкрили в гонитві з іншим визнаним світовим лідером – Leatherman. І хоча в цій концепції швейцарці не запропонували нічого нового, вони порадували прихильників власної торгової марки. Розширюючи лінійку асортименту Victorinox зробили оригінальний хід випустивши Swiss Card  - мультитул зовні дуже схожий на звичайну кредитну карту по розмірам, але дещо товщий. Така цяцька може легко поміститися у вашому гаманці, проте вміщує чимало корисних інструментів на кожен день. Чудово підійде для жінок.

Найважчий період в історії компанії почався наприкінці 2001 року. Подія яка трапилась не у Швейцарії а за тисячі кілометрів перевернула звичайну роботу компанії і обрушила виручку від продажу більш ніж на 30%. Після терактів 11 вересня у США ножі і мультитули Victorinox потрапили у категорію заборонених для продажу в аеропортах і для пронесення на борт літака у ручній поклажі. Вони перетворились із зручної дрібнички в потенційну зброю. Оскільки близько половини продукції компанії продавалося у аеропортах і магазинах Duty Free – ця новина стала страшним ударом для Victorinox. Туристи часто хотіли купити Victorinox із фото міста або країни на накладках – ідеальний варіант на згадку про подорож. 

До такого не можливо підготуватися. Потрібно було вигадувати шляхи виходу із ситуації. Для співробітників, що стали зайвими на виробництві через спад продажів компанія підшукала тимчасову роботу, щоб підтримати їх сім’ї на плаву. В такі часи, в боротьбі з такими викликами, гартується справжній характер переможців.  Довелося навіть випускати моделі ножа без леза! Ніж без леза – хто б міг подумати...

Victorinox часто запитували фанати: чому ви не випускаєте годинники? Ви ж зі Швейцарії!? Ще у 1989 році Victorinox почали випуск годинників – ще одного символу Швейцарії на ряду з ножами і шоколадом. Тоді це було експериментальним напрямком. На початку нульових виробництво годинників вже не вважали даремним. Тепер це стало інструментом диверсифікації напрямків виробництва. Залежати від продажу одного напрямку продукції дуже ризиковано – в цьому Victorinox переконалися на власному прикладі. Victorinox також зосередились на зовсім нових напрямках: виробництво дорожніх валіз, туристичних рюкзаків, сумок. Бездоганної якості, преміум сегменту. Підживленням був також напрямок кухонних ножів Victorinox. Він успішно себе зарекомендував на домашніх кухнях і в ресторанах.

Проте давайте повернемось до основного напрямку діяльності компанії. Victorinox завжди тісно співпрацювали з пожежниками та рятувальниками. Одним із нововведень була ідея співробітника власної пожежної команди – додати до ножа функції демонтажа скла автомобіля у випадках ДТП, та леза роз’єму для швидкого перерізання пазка безпеки. Ці функції додали до окремих моделей ножів, які стали хітами пожежників по всьому світу. Хто знає скільки життів спасли за допомогою таких ножів... 

Повертаючись до годинників. I.N.O.X. CARBON – годинник, здатний витримати температуру до 1260 градусів. Продовжує працювати в пекельних умовах. Неймовірні характеристики зробили його улюбленцем пожежників. Ще одним посиланням до пожежників є  фірмовий магазин Victorinox у Нью Йорку. Його відкрили у будівлі колишньої пожежної частини.

У 2005 році компанія поглинула свого співвітчизника і конкурента WENGER. Проте зберегла його ідентичність і продовжує випуск ножів під цим брендом. Позбувшись суперника Victorinox змогли зосередитись не на боротьбі, а на зростанні.

Швейцарський армійський ніж юзають не лише швейцарські військові. Нідерланди і Німеччина теж замовляють для своїх бійців ножі, але з власною символікою і гербами країн і родів військ. Ножі для армії істотно змінились. З’явились вимоги, яких не було раніше. Треба, щоб ніж відчинявся однією рукою, мав пилку, на випадок дислокації у лісі, інші важливі моменти, на яких наполягають солдати. Все це реалізовано у сучасних моделях ножів Victorinox.

Ножі Victorinox перебувають у постійному процесі вдосконалення. Купа інженерів щодня працює над доданням нових функцій, поліпшення вже існуючих, заміною неактуальних інструментів на сучасні. Команди влаштовують мозковий штурм для прийняття правильних рішень. В різних моделях реалізовано різний набір інструментів, тому кожен покупець може обрати максимально підходящий варіант. Чи є обмеження у функціонала? Ні, його немає. Із зміною вимог покупців змінюється і пропозиція Victorinox.  Є навіть моделі із флешками на різну кількість гігабайт. Але компанія розуміє, що  якщо напхати в ножі купу електроніки – вироби значно подорожчають. Напевно, все таки є межі з точки зору вартості і готовності покупця платити за функціонал. Проте, годинники, висотоміри і термометри Victorinox зуміли впхати в корпуси ножів. Що далі? Класика – це добре, але світ змінюється, разом з ним змінюються і потреби споживача.

Що приваблює споживачів в продукції Victorinox?

• Багатофункціональність. Ножі Victorinox оснащені багатьма корисними функціями на різні випадки. Все це покупець отримує в компактному форматі складного ножа. Деякі моделі легко можна повісити як брелок разом з вашими ключами. Вони будуть доступні в будь-який момент.
• Інновації. Ножі постійно проходять процес вдосконалення, оцінку необхідності зміни і розширення функціоналу. Зворотній зв’язок з покупцями дає зрозуміти чого потребує клієнт. Це швидко реалізується у пілотних моделях і вивчається популярність серед покупців.
• Кастомізація. Кожен покупець має змогу обрати серед сотень моделей схожих зовні, проте різних по наповненню. Базові інструменти як клинок, штопор, ножиці, відкривачку ви знайдете в будь-якому ножі Victorinox. Далі саме покупець вирішує що йому необхідно, а від чого варто відмовитись. Або взяти максимальний комплект з усіма інструментами. Існує безліч варіантів наповнення, здатних задовольнити любителя походів у ліс, рибалку, мисливця, дитину, автолюбителя, мандрівника. Дизайн накладок дозволить обрати моделі з гербом України для патріота, або з фотографією Києва чи Одеси. Є навіть моделі з золотими накладками, прикрашені дорогоцінними каменями, вартість яких сягає 130 тисяч євро. Для найфанатичніших покупців, яким потрібен найгламурніший ніж у світі.
• Якість. Швейцарська якість. Неймовірна кількість етапів перевірки якості ножів Victorinox не допускає попадання неякісного ножа до рук клієнта. Кожен ніж вручну перевіряється на чіткість відкривання і закривання кожного інструменту в ножі. Нержавіюча сталь, яка вже отримала міфічний і секретний ореол – окремий предмет гордості компанії. Victorinox – символ Швейцарії, символ якості. Таких ніж не може виготовлятися поза Швейцарією. Ніякого китайського виробництва!
• Довічна гарантія. Таку гарантію може дати лише впевнений у своїй продукції виробник. Треба визнати, що таких виробників не так вже й багато, навіть якщо брати усіх виробників у світі, а не лише ножових майстрів. В Швейцарії компанія приймає для профілактики ножі 50х років минулого століття, які перейшли до рук вже третього покоління з моменту покупки. Неймовірно, але компанія не відмовляє в ремонті і заміні накладок та окремих елементів, якщо навіть вони мають ознаки природного зношення, а не браку з боку виробника. Такий підхід Victorinox забезпечує їм шалену кількість прихильників на планеті.
• Крутість і престиж. Цими ножами користувались тисячі людей від бойскаутів до президентів країн. Неможливо уявити скільки життів він врятував, або просто посприяв у виконанні якихось робіт. Це вершина тисяч років еволюції ножа, як знаряддя праці, створеного людиною. Victorinox – тріумф  інженерної думки!